О, братаны и сестры, а я вам расскажу как я купилась на закладку. Лето было жаркое, а я сидела на вареве, прямо как попало. Говорю себе: "Как так-то, Лера, ты голодна как волк, а курсантки не шевелятся. Ломка, знаете ли, грабит меня по-полной программе. Нужно что-то делать!".
И вот однажды, решила я найти фенчик, чтобы хоть немного забыть о своих проблемах. Одна из моих знакомых посоветовала мне своего джефника. Бились с ним связаться, но в итоге, нашла его номер. Созвонились, он отвечает: "Привет, сестра! Чего желаешь?". Я говорю ему, что нужен фенчик. "Братан, это поводился!", - говорит он. "Завтра тебе привезу, по одной бензолке кодеина."
Весь следующий день я не могла сидеть на месте. Волнение меня накрывало, словно мощный purple Haze. Ждала я своего джефника, словно судного дня. Наконец, ночью он пришел к дому. Чуть ли не сразу же зарядил мне пакет. "Кайфуй, сестра!", сказал он. Я начала дуть воздушные поцелуи, и вскоре эйфория охватила меня полностью.
Я включила громкую музыку, чтобы она заглушила все звуки реальности. Exs & Ohs гремела на всю квартиру. Я танцевала, будто никогда не делала это раньше. Забыла о всех своих проблемах и о том, как меня шеймит вся эта серость.
И вот сижу я, братве, в своей комнатушке, где я слушаю музыку даже на ночь глядя. Думала я, что моя жизнь - это просто одно залипание на вареве, но этот фенчик все изменил. Он дал мне силу и уверенность. Вот такая я стала - крутая баба, которую нельзя подцепить. Хотя кто знает, может, я ищу что-то более настоящее, чем эти закладки и фенчики?
Но вечеринка жизни закончилась, и я поняла, что не могу жить так. Слишком многое я потеряла, слушая эту громкую музыку. Меня стали замечать лишь по тому, что я всегда в вареве или в состоянии "не себя". Я решила, что пора мне остановиться и вырваться из этого круга.
Сейчас я ищу новые варианты, новые радости в жизни. Нельзя оставаться на вареве вечно, нужно двигаться вперед и искать новые драйвы. Мир такой широкий и увлекательный, полон вещей, которые могут захватить нас и подарить нам незабываемые эмоции.
Знаешь, брат, все эти фенчики и закладки - это всего лишь мираж, обманчивая иллюзия. Но, главное, что я поняла, - это то, что я могу быть счастлива без них. У меня есть мечты и цели, которые я хочу достичь. Я больше не хочу быть пленницей этих наркотиков, я хочу быть свободной и счастливой. Не дайте себя заворожить этим варевом, идите на встречу с новыми эмоциями и приключениями, которые ждут вас впереди.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене. Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!